Значення
-
Властивість матриці, яка може бути приведена до діагональної форми за допомогою перетворення подібності, але не є діагональною у звичайному розумінні; близькість структури матриці до діагональної.
-
У ширшому сенсі — властивість об’єкта (системи, структури), яка характеризує його часткову, наближену або умовну діагональність, тобто таку організацію, де основні зв’язки або елементи зосереджені вздовж умовної головної осі, а побічні — значно слабші.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квазідіагональність, р. квазідіагональності, д. квазідіагональності, з. квазідіагональність, о. квазідіагональністю, м. квазідіагональності, к. квазідіагональносте