1. Формальний стан зайнятості, при якому особа має роботу, але її фактичний трудовий внесок, заробітна плата або кількість робочих годин є недостатніми, що призводить до неповної реалізації трудового потенціалу та економічної незадоволеності.
2. Ситуація на ринку праці, коли людина працевлаштована на неповний робочий день, тимчасово або виконує роботу, що не відповідає її кваліфікації та освіті, часто через відсутність кращих варіантів.
3. В економічній теорії — явище, що відображає неефективне використання трудових ресурсів, коли зайнятість є формальною, але не забезпечує належного рівня продуктивності та доходу.