квазіасимптотичність

[kʋɑziɑsɪmptotɪt͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Властивість математичних функцій або розв’язків диференціальних рівнянь, яка полягає в їх наближенні до певної граничної поведінки (асимптоти) не строго, а лише в певному наближеному, умовному або ослабленому сенсі, часто на деякій підмножині або в середньому.

  2. У фізиці та прикладних науках — характеристика процесу або стану системи, що лише частково або приблизно відповідає строгій асимптотичній поведінці, демонструючи її лише в квазістаціонарному режимі, на великих, але не нескінченних масштабах часу або відстані.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. квазіасимптотичність, р. квазіасимптотичності, д. квазіасимптотичності, з. квазіасимптотичність, о. квазіасимптотичністю, м. квазіасимптотичності, к. квазіасимптотичносте

Більше записів