Квазіаналоговість — властивість цифрових систем або сигналів, які завдяки високій роздільній здатності та швидкодії імітують безперервний (аналоговий) характер, хоча за своєю природою є дискретними.
Квазіаналоговість — у філософії та методології науки: тип відношення між об’єктами або теоріями, що має лише часткову, неповну схожість або відповідність, наближуючись до аналогії, але не відповідаючи їй цілком.