кватирування

[kʋɑtɪruʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Процес розміщення військовослужбовців на постої у приватних домівках або громадських приміщеннях, що здійснювався за наказом військового командування (переважно в історичному контексті).

  2. Примусове або обов’язкове заселення людей (наприклад, біженців, службовців) у житлові приміщення, що не належать їм, за розподілом або наказом.

  3. (У переносному значенні) Тривале або обтяжливе перебування когось у чужому просторі, нав’язування своєї присутності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кватирування, р. кватирування, д. кватируванню, з. кватирування, о. кватируванням, м. кватируванні, к. кватирування

Більше записів