1. Жінка, яка наймає (орендує) житло (квартиру, кімнату тощо) у когось за плату.
2. (Заст.) Власниця або управителька житлового будинку, яка здає квартири в оренду.
квартиронаймачка
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови