Значення
-
Частина міста, обмежена з усіх або з більшості боків перехрестями вулиць.
-
Частина населеного пункту (міста, селища), що є адміністративно-територіальною одиницею для обліку, планування або самоврядування.
-
Четверта частина року (три місяці: січень-березень, квітень-червень тощо), що використовується у фінансовій, статистичній та господарській звітності.
-
У лісівництві — ділянка лісу, обмежена просіками або природними межами (річками, горами), яка є основною обліковою одиницею лісогосподарського планування.
-
У архітектурі та історії — окрема, часто ізольована, група будівель, що утворює єдине ціле в структурі міста.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квартал, р. кварталу, д. кварталові, з. квартал, о. кварталом, м. кварталі, к. квартале
Походження слова (Етимологія)
Слово «квартал» походить від латинського «quartus», що означає «четвертий». Воно прийшло в українську мову, ймовірно, через німецьке посередництво (нім. Quartal) із середньолатинської мови, де «quartale» означало «чверть» (міра площі, об’єму або часу). Спочатку слово використовувалося для позначення четвертої частини року (квартал як три місяці), а згодом набуло значення «частина міста» (міський квартал). Це запозичення закріпилося в багатьох слов’янських мовах, зокрема в польській, чеській, словацькій, болгарській та інших.