квартакордовий

1. Створений, організований або призначений для виконання музичних творів у складі чотирьох струнних інструментів (зазвичай двох скрипок, альта та віолончелі).

2. Пов’язаний із музичним твором (квартетом), написаним для чотирьох струнних інструментів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |