1. Дія за значенням ква́питися; поспішність, поспіх у діях, поведінці.
2. (у літературознавстві) Прийом у художніх творах, коли автор навмисне прискорює розвиток подій, стисло викладаючи другорядні деталі для динамічності сюжету.
кваплення
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |