квантизатор

[kʋɑntɪzɑtor] Іменник

Буква:К

Значення

  1. У математичній логіці та інформатиці — логічний оператор, що визначає кількість елементів множини, для яких істинний певний предикат; найпоширенішими є квантор загальності (∀) та квантор існування (∃).

  2. У техніці та обробці сигналів — пристрій або алгоритм, що виконує квантування (дискретизацію) аналогового сигналу, тобто перетворення безперервної величини (наприклад, рівня напруги) на набір дискретних значень.

  3. У фізиці, зокрема в квантовій механіці та теорії поля, — оператор, який відповідає фізичній величині, що підлягає квантуванню (наприклад, оператор координати, імпульсу, енергії).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. квантизатор, р. квантизатора, д. квантизаторові, з. квантизатор, о. квантизатором, м. квантизаторі, к. квантизаторе

Більше записів