1. У математичній логіці та інформатиці — логічний оператор, що визначає кількість елементів множини, для яких істинний певний предикат; найпоширенішими є квантор загальності (∀) та квантор існування (∃).
2. У техніці та обробці сигналів — пристрій або алгоритм, що виконує квантування (дискретизацію) аналогового сигналу, тобто перетворення безперервної величини (наприклад, рівня напруги) на набір дискретних значень.
3. У фізиці, зокрема в квантовій механіці та теорії поля, — оператор, який відповідає фізичній величині, що підлягає квантуванню (наприклад, оператор координати, імпульсу, енергії).