1. У математичній логіці — логічний оператор, що вказує на кількість об’єктів, для яких істинне певне твердження; найпоширенішими є квантор загальності (∀, “для всіх”) та квантор існування (∃, “існує”).
2. У фізиці — оператор у квантовій теорії поля, що описує народження або знищення частинок у певному стані.