Словник Української Мови
Буква
1. Оцінити, визначити якість, особливості або характер чогось, віднести до певної категорії, класифікувати.
2. Надати комусь певну кваліфікацію (професійну підготовку, рівень майстерності); підготувати фахівця.
3. Отримати право на участь у змаганнях, наступний етап змагань тощо через успішне виконання кваліфікаційних вимог (у спорті, конкурсах).
4. У праві: юридично охарактеризувати, визначити правову природу діяння (злочину, правопорушення).
Приклад 1:
Примусові роботи на царя та вельмож доречніше кваліфікувати як загальнодержавну повинність, виконання громадського обов’язку, а не форму соціального визиску. Вже в епоху Стародавнього Царства в Єгипті були робітники, яких називали баку.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”