Значення
-
Спеціальний символ, ключове слово або конструкція в мовах програмування, яка визначає тип даних, клас пам’яті, область видимості або інші властивості змінної, функції чи іншого ідентифікатора.
-
У системах класифікації, каталогізації та баз даних — ознака, код, індекс або категорія, що уточнює, деталізує або обмежує пошук, групування чи характеристику об’єкта (наприклад, кваліфікатор жанру, тематики, мови).
-
Особа або орган, який здійснює офіційне оцінювання (кваліфікацію) знань, навичок або відповідності чогось установленим вимогам, стандартам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кваліфікатор, р. кваліфікатора, д. кваліфікаторові, з. кваліфікатор, о. кваліфікатором, м. кваліфікаторі, к. кваліфікаторе