квадрофонія

1. Техніка звуковідтворення, що забезпечує об’ємний звук за допомогою чотирьох незалежних звукових каналів (два фронтальні та два тилові динаміки), створюючи ефект просторового звучання.

2. Система апаратури для запису та відтворення звуку, що використовує чотири окремі канали передачі сигналу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |