крижина

1. Велика пласка маса льоду, що відкололася від льодовика або крижаного покриву водойми і плаває у відкритому морі, океані чи великому озері.

2. (переносно) Великий, масивний шматок або брила чогось твердого, що нагадує льодовий утвір.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ламається, колеться Україна, як крижина весняної пори, яка наплила на кам’яний поріг. Гетьман відправив Дорошенка з п’ятьма тисячами козаків прилучати лівий берег.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |