крижма

1. Велика, часто вишита рушником або оздоблена тканина, яку використовують у християнських обрядах: під час хрещення дитини, вінчання, а також для покриття священних предметів (престолу, жертовника) або для вбрання священнослужителів.

2. Ужиткова або декоративна тканина (рушник, скатертина, покривало), що використовується в побуті, часто з багатим орнаментом.

3. (Заст.) Покривало, намет, великий шмат полотна.

Приклади вживання

Приклад 1:
Це, значить, кума… Ну так замість крижма подавай пістолі й шаблюку.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”

Частина мови: іменник (однина) |