1. Набирати кривої форми, ставати кривим; викривлятися.
2. Робити гримасу, виражаючи невдоволення, огиду, біль тощо; перекривлювати обличчя.
3. Відхилятися від правильної лінії, напрямку; відступати від чогось, не дотримуватися чогось.
кривитися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Хай тато краще питає, чого її так довго не було, ніж має кривитися, що донька ходить, як фіра без дишла. Іде Даруся серединою вулиці – і обіч неї, як весільні дружби, поважно трясуться сільські пси, ті, котрих господарі не присилюють до халабуди.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”
Частина мови: дієслово () |