кривуватий
[krɪʋuʋɑtɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Техніка) –
Який має кривину, не є прямим; злегка вигнутий, зігнутий.
- (Лінгвістика) –
Який має неправильну, викривлену форму; покручений, перекручений.
- (Лінгвістика) –
Перен. Недосконалий, що має вади, відхилення від норми; непрямий, нечесний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кривуватий, р. кривуватого, д. кривуватому, з. кривуватого, о. кривуватим, м. кривуватім