кривотлумачення

[krɪʋotlumɑt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Навмисне або помилкове тлумачення, викривлення сенсу чи змісту чогось (слів, вчинків, фактів тощо); неправильне, упереджене пояснення.

  2. (Філософія) –

    У логіці та філософії — помилкове тлумачення поняття, теорії або тексту, що призводить до спотворення їхнього істинного змісту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кривотлумачення, р. кривотлумачення, д. кривотлумаченню, з. кривотлумачення, о. кривотлумаченням, м. кривотлумаченні, к. кривотлумачення

Більше записів