крючечок

[krjut͡ʃɛt͡ʃok] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “крюк”: невеликий вигнутий предмет для чіпляння або підвішування чогось.

  2. (Лінгвістика) –

    У графіці та палеографії: невеликий закруглений штрих, загин у нижній частині деяких літер (наприклад, у рукописному “р” або “щ”).

  3. (Мистецтво) –

    У музиці: знак (нотний знак) у вигляді маленького гачка для позначення тривалості звуку (восьмої, шістнадцятої ноти тощо).

  4. (Зоологія) –

    У рибальстві: зменш. до “крюк” — металевий гачок для лову риби.

  5. (Лінгвістика) –

    У розмовній мові: хитрість, підступ, прихована умова (зазвичай у виразі “тут є крючечок”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крючечок, р. крючечка, д. крючечкові, з. крючечок, о. крючечком, м. крючечкові, к. крючечку

Більше записів