критий

[krɪtɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Який має дах, покрівлю або навіс для захисту від атмосферних опадів, зроблений під покриттям.

  2. (Техніка) –

    У складі власних назв: такий, що має характерне покриття або конструкцію з дахом (наприклад, про критий ринок, критий корт).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. критий, р. критого, д. критому, з. критого, о. критим, м. критім

Більше записів