критично

Приклад 1:
Тверезо, гостро критично вона оцінювала свої можливості як науковця, зокрема у зв’язку з написанням дисертації. Так і не змусила себе, скориставшися своїм прізвищем, протекцією таких людей з іменем, як О. Білецький чи Є. Кирилюк, підготувати дисертацію і подати її на суд літературознавців.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Розповідає «Авеста» також про соціальну й політичну історію Стародавнього Ірану, хоча в цьому випадку до неї слід підходити особливо критично, бо невідомо, де й коли вона з’явилася на світ. Фрагменти «Авести» потрапили до книгосховища Оксфордського університету на початку XVIII ст., однак тоді їх іще не вміти читати.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
Виявляється, його були заборонили в Берліні через те, що він занадто критично виступив з приводу апетитів Румунії, зокрема щодо Одеси. 30/V – 42 р.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”