Значення
- (Філософія) –
Властивість бути критичним; здатність до обґрунтованої оцінки, аналізу та перевірки чого-небудь, не приймаючи на віру, виявляючи суперечності та недоліки.
- (Медицина) –
Ступінь важливості, вирішальності; стан або момент, що вимагає негайного втручання або уваги через можливі небезпечні наслідки (наприклад, критичність ситуації, параметра).
- (Філософія) –
У філософії та теорії пізнання — принцип, що передбачає перевірку обґрунтованості знань, їхню систематичну аналітичну оцінку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. критичність, р. критичності, д. критичності, з. критичність, о. критичністю, м. критичності, к. критичносте