Значення
- (Хімія) –
Процес утворення кристалів із розплавів, розчинів, пари або аморфних речовин, що супроводжується впорядкуванням атомів, іонів або молекул у просторову кристалічну ґратку.
- (Фізика) –
Сам процес виникнення та росту кристалів як фазовий перехід речовини з невпорядкованого стану в кристалічний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кристалоутворювання, р. кристалоутворювання, д. кристалоутворюванню, з. кристалоутворювання, о. кристалоутворюванням, м. кристалоутворюванні, к. кристалоутворювання