Значення
- (Фізика) –
Властивість або стан, що характеризується подібністю до кристала, зокрема прозорістю, чіткістю форм, внутрішньою структурованістю або блиском.
- (Література) –
У літературознавстві та мистецтві — художня якість образу, мови чи композиції, що відзначається винятковою чіткістю, вивіреністю, завершеністю та “прозорістю” смислу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кристалоподібність, р. кристалоподібності, д. кристалоподібності, з. кристалоподібність, о. кристалоподібністю, м. кристалоподібності, к. кристалоподібносте