Значення
- (Фізика) –
Фізичне явище, при якому кристал під дією зовнішнього випромінювання (наприклад, ультрафіолетового) випромінює видиме світло, що зникає практично миттєво після припинення збудження.
- (Фізика) –
Властивість деяких кристалічних речовин світитися (флуоресціювати) при поглинанні ними електромагнітного випромінювання певної довжини хвилі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кристалофлуоресценція, р. кристалофлуоресценції, д. кристалофлуоресценції, з. кристалофлуоресценцію, о. кристалофлуоресценцією, м. кристалофлуоресценції, к. кристалофлуоресценціє