Значення
- (Фізика) –
Властивість речовини мати кристалічну будову; стан, за якого атоми, іони або молекули впорядковано розташовані у просторі, утворюючи кристалічну ґратку.
- (Лінгвістика) –
Переносно: виняткова чистота, прозорість, бездоганність (про мову, звук, думки тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кристалічність, р. кристалічності, д. кристалічності, з. кристалічність, о. кристалічністю, м. кристалічності, к. кристалічносте