кристал

1. Тверде тіло, що має природну форму багатогранника з плоскими гранями та прямими ребрами, обумовлену впорядкованим, тривимірно-періодичним розташуванням атомів, іонів або молекул у його внутрішній структурі (кристалічній ґратці).

2. Високоякісний безбарвний оптичний склад (наприклад, свинцеве скло), що використовується для виготовлення посуду, прикрас тощо.

3. Елемент складної конструкції (кристалічного детектора) у радіотехніці, що застосовувався для детектування радіосигналів.

4. Розмовна назва віконного скла в автомобілі (переднього, заднього або бічного).

Приклади:

Приклад 1:
Температура, при якій кристал зазнає фазового переходу, назив а- ється точкою Кюрі Д еякі кристали, зокрема сегнетова сіль, мають дві точки Рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Дифракція виникає не в довільному напрямку падіння моно х- роматичного випромінювання, тому для її спостереження треба повертати кристал так, щоб кут ковзання задовольняв умову λϕ msind2 = . Якщо обертати кристал або проводити експеримент з полікристалі ч- ною системою, в якій окремі кри сталики орієнтовані довільно, то можна отримати певну систему інтерференційних картин від усіх можливих типів атомних площин певного кристала.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Якщо eo υυ > і, відповідно, eo nn < , то кристал називається оптично додатним і еліпсоїд вписаний у сферу (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”