Значення
- (Техніка) –
(іст.) Електронний пристрій для стабілізації частоти в радіопередавачах, що діє на основі п’єзоелектричного ефекту кварцового кристала, попередник сучасного кварцового генератора.
- (Фізика) –
(фіз.) Напівпровідниковий пристрій, що поєднує властивості кристалічного детектора та електронної лампи, історичний прототип польового транзистора.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кристадин, р. кристадину, д. кристадинові, з. кристадин, о. кристадином, м. кристадині, к. кристадине