1. (іст.) Електронний пристрій для стабілізації частоти в радіопередавачах, що діє на основі п’єзоелектричного ефекту кварцового кристала, попередник сучасного кварцового генератора.
2. (фіз.) Напівпровідниковий пристрій, що поєднує властивості кристалічного детектора та електронної лампи, історичний прототип польового транзистора.