Значення
- (Зоологія) –
Зменшувально-пестлива форма від іменника “криса” (щур), що використовується для позначення маленького або молодого гризуна, часто з відтінком симпатії.
- (Лінгвістика) –
Розмовне, часто іронічне або зневажливе прізвисько людини, яка краще, викручується зі складних ситуацій, хитрого та вправного у справах (за аналогією з хитрим і витривалим звірком).
- (Міфологія) –
У міфології та фольклорі — фантастична істота, чаклунський дух-помічник у подобі криси (щура), якого відьми або чарівники тримають для виконання доручень.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. крисатка, р. крисатки, д. крисатці, з. крисатку, о. крисаткою, м. крисатці, к. крисатко