1. У хімії — комплексна сполука, в якій молекула або іон (гость) укладений у порожнину іншої молекули (хазяїна), утворюючи стабільну структуру завдяки просторовому включенню, а не хімічним зв’язкам.
2. У біології та медицині — лікарська форма, тверда дозована форма для введення в пряму кишку, яка зазвичай має вигляд невеликого конуса або циліндра і розчиняється при температурі тіла (синонім — свічка, супозиторій).