Значення
- (Геологія) –
Зменшувально-пестлива форма від слова “криниця”, що означає невелику криницю, джерело чи колодязь.
- (Література) –
Власна назва, часто вживана у фольклорі (піснях, казках) та поезії як символ рідного джерела, чистої води, рідної землі або образу коханої дівчини.
- (Геологія) –
Назва географічних об’єктів (струмків, урочищ, населених пунктів) в Україні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. криниченька, р. криниченьки, д. криниченьці, з. криниченьку, о. криниченькою, м. криниченьці, к. криниченько