криниченька

[krɪnɪt͡ʃɛnʲkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Геологія) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “криниця”, що означає невелику криницю, джерело чи колодязь.

  2. (Література) –

    Власна назва, часто вживана у фольклорі (піснях, казках) та поезії як символ рідного джерела, чистої води, рідної землі або образу коханої дівчини.

  3. (Геологія) –

    Назва географічних об’єктів (струмків, урочищ, населених пунктів) в Україні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. криниченька, р. криниченьки, д. криниченьці, з. криниченьку, о. криниченькою, м. криниченьці, к. криниченько

Більше записів