Древослів

Словник Української Мови

кримка

[krɪmkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Сорт твердої пшениці, виведений у Криму, зерно якої використовується для виробництва високоякісних макаронних виробів.

  2. (Кулінарія) –

    Розмовна назва макаронних виробів (переважно коротких, тілесного кольору), виготовлених із борошна такого сорту пшениці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кримка, р. кримки, д. кримці, з. кримку, о. кримкою, м. кримці, к. кримко

Походження слова (Етимологія)

Слово «кримка» походить від давнього кореня, пов’язаного з поняттями «відрізати», «відокремлювати», «кроїти». Цей корінь споріднений з праслов’янським *krojiti та українським «кроїти». Таким чином, «кримка» етимологічно означає щось відрізане або відокремлене, можливо, шматок тканини або землі.
Споріднені слова:край, кроїти, окраєць

Більше записів