кримінальник

[krɪminɑlʲnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Особа, яка скоїла кримінальний злочин, злочинець.

  2. (Юриспруденція) –

    У кримінальному середовищі: досвідчений злочинець, який дотримується встановлених у цьому середовищі норм і «понять»; професіонал у злочинній діяльності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кримінальник, р. кримінальника, д. кримінальникові, з. кримінальника, о. кримінальником, м. кримінальникові, к. кримінальнику

Більше записів