Особа, яка скоїла кримінальний злочин, злочинець.
У кримінальному середовищі: досвідчений злочинець, який дотримується встановлених у цьому середовищі норм і «понять»; професіонал у злочинній діяльності.
кримінальник
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Кримінальник — злочинець. Крірвати — мучитись, криваво заробляти.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |