1. У Київській Русі та Великому князівстві Литовському — член княжої ради, найближчий радник і помічник князя, що часто виконував судові, адміністративні або дипломатичні функції.
2. У Російській імперії (з XVIII ст.) — почесна назва для певних категорій вищих духовних осіб (наприклад, митрополита, архієпископа), які мали право засідати в Святійшому Синоді “на крилах”, тобто по боках від голови.
3. У сучасному вжитку (переважно історичному) — член вищого органу управління (консисторії) у православній церкві, а також загальна назва вищих сановників при митрополичому або патріаршому престолі.