крилошанин

1. У Київській Русі та Великому князівстві Литовському — член княжої ради, найближчий радник і помічник князя, що часто виконував судові, адміністративні або дипломатичні функції.

2. У Російській імперії (з XVIII ст.) — почесна назва для певних категорій вищих духовних осіб (наприклад, митрополита, архієпископа), які мали право засідати в Святійшому Синоді “на крилах”, тобто по боках від голови.

3. У сучасному вжитку (переважно історичному) — член вищого органу управління (консисторії) у православній церкві, а також загальна назва вищих сановників при митрополичому або патріаршому престолі.

Приклади:

Приклад 1:
« х о—х о—х о крилошанин святиї Богородиці Десятинної » ×. 126—128 кізонько люба кізонько мила чи ти їла чи ти пила була я в яру хрещатім ймить хотіли таті в узвозі Боричім Міт про козака Мамая 361~всяк на мене риче а на Кожум’яках тікала со страхом аби шкури не злупили отак їла отак пила аж тут « дай козу мою » а моя дуда триголоса гуда міх із кози чинений передні ратички одчинені кізоньку годую в головицю дую наставляйте вуха кізонька дмуха руки у боки скоморохи в скоки аж тут « дай козу мою » що за панянка наша Маланка водить козу на мотузку по Бабинім торжку годго коза годго сіра а коза бородою а коза бодає за одним махом усіх побивахом рогами в бік за кожним словом будьте здорові на новий рік аж тут « дай козу мою » І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Приклад 2:
– спалення мертвого тіла Ò ëóìà÷íèé cëîâíèê/ 575 крилошанин (з гр., від – крилос) – священичий сан; член церковного хору кріс (діал.) – рушниця курація (лат.)
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”