крило

[krɪlo] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Зоологія) –

    Парний орган польоту в птахів, комах, кажанів тощо, а також пристрій, що забезпечує підіймальну силу літальних апаратів.

  2. (Архітектура) –

    Бічна частина будівлі, що примикає до основного корпусу або відходить від нього.

  3. (Політика) –

    Бічна частина військового, політичного чи громадського формування, угруповання (наприклад, ліве крило парламенту).

  4. (Спорт) –

    У спорті: крайній нападник у командних іграх (футбол, хокей тощо), а також бічна частина ігрового майданчика.

  5. (Техніка) –

    Велика плоска деталь або пристрій різних механізмів і споруд (крило вітряка, крило гребного гвинта, крило водяного колеса).

  6. (Техніка) –

    Застаріла назва для половинки дверей, віконниці або вікна, що відчиняється.

  7. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — захист, опіка, могутня рука (бути чи перебувати під чиїмсь крилом).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крила, р. крила, д. крилу, з. крило, о. крилом, м. крилі, к. крило

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘крило’ походить від праслов’янського *skridlo, утвореного від дієслівної основи *skri- (з індоєвропейського *skrei-), що означало ‘літати’. Це спільне для багатьох слов’янських мов: болгарське ‘крило’, сербохорватське ‘крило’, словенське ‘krilo’, старослов’янське ‘крило’, польське ‘skrzydło’. Споріднені слова в інших індоєвропейських мовах: литовське ‘skrieti’ (літати, швидко бігти), латиське ‘skriet’ (бігти), давньоісландське ‘skría’ (відходити), середньоверхньонімецьке ‘schriten’ (крокувати), нововерхньонімецьке ‘schreiten’ (крокувати). Українське ‘крило’ також використовується в ботаніці для назви рослини ‘астрагал солодколистовидний’ (крило орлине), через схожість розгалужених стебел з розгорнутими крилами орла.
Споріднені слова:літати, крилатий, птах

Більше записів