крикливиця

1. (діал.) Те саме, що крикливість — властивість за значенням крикливий; схильність до крику, галасливість, голосність.

2. (зоол., діал.) Птах, переважно водоплавний, що видає гучні, різкі звуки; крикун.

3. (бот., діал.) Рослина з яскраво забарвленими або помітними квітами, що привертає увагу; також — рослина, яка при відповідних умовах видає характерні звуки (наприклад, тріскучі стручки).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |