1. Такий, що легко ламається, розбивається, руйнується; не міцний, тендітний.
2. Слабкий, неміцний, нестійкий (про здоров’я, організм, психічний стан).
3. Нестійкий, недовговічний, швидкоплинний (про почуття, зв’язки, явища).
крихкий
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Крихкий комод вивірчувала шашіль. З куточка сяяв срібний образок.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”
Приклад 2:
“, яким колись раз уперезала була того чоловiка, — взагалi, з тим чоловiком саме ця, вiдьомськи розчiхрана, з нездорово блискучими очима й зубами i якимось невидним, але вгадним таборовим минулим, раз у раз вихоплювалася на переднiй план, замашисто трощачи крихкий посуд незаповнених сподiванок, той чоловiк визволяв, викликав її на себе з найдальшої камери — щойно зачувши, в першiй же сутичцi, оту його брутальну, мордобiйну iнтонацiю: “Ти менi скажи — на хера я сюди їхав, я вдома таких самих прибамбасiв мав — отак‑о!” — лотра радiсно ринулась йому навперейми, впiзнавши партнера, тiльки в цьому вони й були партнерами, — i вже невгавала, розпаношившись в умовах нiколи ранiше не звiданої свободи: “Я вчора голову почав лiпити”, — брався вiн розповiдати в її присутностi колезi‑скульптору, i лотра рвалася наперед, гублячи шпильки й гудзики в нестримному захватi словесного виверження: “Авжеж, злiпи собi, серце, голову, злiпи — не завадить!”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”