Значення
- (Геологія) –
Товстий шар льоду на поверхні води (річки, озера, моря), що утворюється внаслідок замерзання.
- (Геологія) –
Велика пласка брила льоду, що відкололася від такого шару; крижина.
- (Техніка) –
(у спеціальному вживанні) Штучний лід, зазвичай у формі брил або кубиків, що використовується для охолодження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. крига, р. криги, д. кризі, з. кригу, о. кригою, м. кризі, к. криго
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘крига’ означає ‘крижана брила’ або ‘лід’. Його походження, ймовірно, пов’язане з праслов’янською формою, яка могла утворитися за допомогою збільшувального суфікса -ig- від основи, що означала ‘лід’. Це слово має відповідники в інших слов’янських мовах, наприклад, російське ‘кряга’, білоруське ‘крыга’, польське ‘kra’. Деякі дослідники порівнюють його з авестійським ‘аӊху-‘ (‘лід, мороз’), давньоісландським ‘jǫkull’ (‘крига, льодовик’), давньоанглійським ‘gicel’ (‘бурулька’), а також з церковнослов’янським ‘скра’ (‘брила’). Інші припущення пов’язують його з дієсловом ‘бити’ або з білоруським ‘крыхаць’ (‘кришити’), але ці версії менш переконливі.