Приклад 1:
Але наша квітуюча пані Цитрина підпровадила його до нового кружка гостей, в якім перебували тимчасово суха й гачкувата членкиня в якомусь напівчоловічому елеґантському вельми вбранню і при краваті, кольоровий молодик у плетеній шапчині й волоссі з тисячі кісок, з подертими кілька рази штаньми і пасястою торбеґою через рамено, а опріч тих перших двох — ще один гість, з наведеним шмінкою великим червоним писком, сама Чемність, безконечно задивлена в Доброзичливу Ясність і Цноти МалоїДостатности. Як довідає мося через хвилю при помочі духмяної пані Цитрини, будуть це почергово прелеґенти семінару пані Шалайзер зі З’єдна них Стейтів Америки, Джон Пол Ощирко (хтось у родині мусів бути українцем прецінь!)
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
На лихо, тільки один з них знав так-сяк французьку мову, з котрої й почав перекладати «Мазепу» Байрона, а другі ніякої не знали, окрім російської До нашого кружка прийшов, впрочім, дуже навіть знаючий знавець-правобережець, та він тільки подав голос за теорію «самостійності» української літератури, а сам по-українському не писав нічого, окрім кількох поетичних «гріхів молодості» в одній галицькій газетi, про які ніколи не згадував.. Для перекладів, казано, треба лексикона, тож і почали перекладали російський лексикон Рейфа на українське.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”
Приклад 3:
Тепер у кружка… у кружка… ще раз… отак. У, благородна псина, — тобi воля дорожча, нiж задоволена злiсть.
— Невідомий автор, “178 Intermezzo Mikhailo Kotsiubinskii”
