крутилка

[krutɪlkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Розмовна назва механізму або пристрою для обертання чогось, зокрема рукоятки, вентиля, важеля чи іграшки.

  2. (Техніка) –

    Технічний термін для позначення обертової частини різних механізмів, наприклад, регулятора гучності в радіоприймачі або перемикача.

  3. (Техніка) –

    У побуті — популярна назва м’ясорубки з ручним приводом.

  4. (Лінгвістика) –

    Діалектне або жаргонне позначення каруселі або гойдалки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крутилка, р. крутилки, д. крутилці, з. крутилку, о. крутилкою, м. крутилці, к. крутилко

Більше записів