крутояр

1. Крутий, обривистий берег річки, озера або моря, стрімкий схил гори, яру.

2. (у геоморфології) Скелястий урвистий виступ, крутий відслонений схил, утворений в результаті денудації або абразії.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |