Древослів

Словник Української Мови

крутояр

[krutojɑr] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Геологія) –

    Крутий, обривистий берег річки, озера або моря, стрімкий схил гори, яру.

  2. (Геологія) –

    (у геоморфології) Скелястий урвистий виступ, крутий відслонений схил, утворений в результаті денудації або абразії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крутояр, р. крутояру, д. крутоярові, з. крутояр, о. крутояром, м. крутоярі, к. крутояре

Більше записів