Значення
- (Ігри) –
Різновид гри в кістки, де переможцем визнається гравець, у якого після кидка випала найбільша кількість очок.
- (Фізика) –
Розм. Швидке, різке обертання, оберт; крутіння, крутняк.
- (Техніка) –
Розм. Процес інтенсивного збирання, закручування чогось (наприклад, крутня гайок).
- (Лінгвістика) –
Розм. Перен. Сутичка, бійка, гармидер; жвава, бурхлива подія або низка подій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. крутень, р. крутня, д. крутневі, з. крутень, о. крутнем, м. крутневі, к. крутню