крутня

1. Різновид гри в кістки, де переможцем визнається гравець, у якого після кидка випала найбільша кількість очок.

2. Розм. Швидке, різке обертання, оберт; крутіння, крутняк.

3. Розм. Процес інтенсивного збирання, закручування чогось (наприклад, крутня гайок).

4. Розм. Перен. Сутичка, бійка, гармидер; жвава, бурхлива подія або низка подій.

Приклади:

Відсутні