Значення
- (Техніка) –
Різким рухом повернути, обернути щось навколо осі або в певному напрямку; крутнути ручку, ключ.
- (Лінгвістика) –
Перен., розм. Зробити щось швидко, різко або несподівано; вчинити: крутнути дурницю, крутнути справу.
- (Лінгвістика) –
Розм. Піти, поїхати, відправитися кудись (зазвичай швидко або на короткий час); крутнути до магазину.
- (Лінгвістика) –
Розм. Випити спиртного (зазвичаї швидко, одним ковтком); крутнути чарку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я крутну, ти крутнеш, він крутне, ми крутнемо, ви крутнете, вони крутнуть