Значення
- (Техніка) –
(діал.) Невеликий, щільно скручений рулон чогось, звичайно з м’якого матеріалу; скрутка, згорток.
- (Лінгвістика) –
(діал.) Закручена, вита коса (зачіска) або локон.
- (Техніка) –
(діал.) Кручений виріб із тютюнового листя; самокрутка.
- (Техніка) –
(техн.) Деталь у вигляді стрижня або втулки з наріззю для кріплення чи з’єднання частин механізмів; рідше вживається як синонім до гвинта або болта.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. крутка, р. крутки, д. крутці, з. крутку, о. круткою, м. крутці, к. крутко