крупничок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “крупник” — солодка густа страва (каша, кисель, підлива) з крупів, борошна або крохмалю, приготована на молоці, бульйоні чи сиропі.

2. Рідкісне народне позначення для рослини з родини гречкових — гіркотуна (Polygonum) або гречки (Fagopyrum).

3. Власна назва (топонім) населених пунктів або інших географічних об’єктів на українських землях.

Приклади:

Приклад 1:
Обоє приступили к ньому і просили го: — Хотяй на годинку — на крупничок та на солодкий медок, та, може, де роздобудем якого талярця… — А музика! Там-то музика!
— Самчук Улас, “Марія”