крупеник

1. Страва української кухні, каша (переважно гречана), заправлена яйцями, маслом, іноді сиром, запечена в духовці до утворення скоринки.

2. Заст. Той, хто торгує крупами; круп’яник.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |