Древослів

Словник Української Мови

крупеник

[krupɛnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Кулінарія) –

    Страва української кухні, каша (переважно гречана), заправлена яйцями, маслом, іноді сиром, запечена в духовці до утворення скоринки.

  2. (Історія) –

    Заст. Той, хто торгує крупами; круп’яник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крупеник, р. крупеник, д. крупеник, з. крупеник, о. крупеник, м. крупеник, к. крупеник

Більше записів