Древослів

Словник Української Мови

крупчатка

[krupt͡ʃɑtkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Борошно високого ґатунку з пшениці, яке відрізняється дрібними, білими, немов крупчастими крупинками; вищий сорт пшеничного борошна.

  2. (Ботаніка) –

    Застаріла назва пшениці м’яких сортів, з якої виробляють таке борошно.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крупчатка, р. крупчатки, д. крупчатці, з. крупчатку, о. крупчаткою, м. крупчатці, к. крупчатко

Більше записів