кругиня

[kruɦɪnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Жінка, яка належала до вищого соціального прошарку (знаті, аристократії) у Київській Русі та князівсько-литовсько-козацькій добі; пані, бояриня, княгиня.

  2. (Література) –

    (поетичне, застаріле) Вельможна, шляхетна жінка; панянка, красуня.

  3. (Історія) –

    (у фольклорі, зокрема в думах та піснях) Шановний титул або звертання до дружини козацького ватажка (отамана, гетьмана).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кругиня, р. кругині, д. кругині, з. кругиню, о. кругинею, м. кругині, к. кругине

Більше записів